Шевченко відомий і невідомий

Цього тижня у нашому класі відбувся ряд заходів, присвячениий Шевченківським дням. На виховній годині «Шевченко: відомий і невідомий» ми по-новому поглянули на постать Тараса Шевченка - не лише «Кобзаря», до образу якого ми звикли із підручників, а й франта, художника та мандрівника. Відомий поет насправді був завзятим модником, любив дорогий одяг, смакував чай із ромом і створив понад 1200 мистецьких робіт, більшість з яких — офорти та портрети, ставши майстром живопису, а не лише літератури. Виявляється, поет був великим фанатом кави, чаю з ромом та італійської опери. Також ми відвідали Запорізький обласний краєзнавчий музей - провідний центр збереження історії краю, де експонуються матеріали, пов'язані з перебуванням Тараса Шевченка на Запоріжжі, зокрема його дослідженнями Хортиці та козацької старовини. Музей висвітлює творчий та історичний спадок Кобзаря, пов'язаний із запорізьким регіоном. Ми познайомилися із експозиціями музею, які висвітлюють тему козацтва та Хортиці, що мали велике значення у творчості Тараса Шевченка, який відвідував цей край. Ми переконалися, що Шевченко — це не нудний параграф з підручника, а жива людина, яка вміла мріяти, помилятися і неймовірно сильно любити свою землю. Слова Тараса Шевченка «Борітеся — поборете!» зараз звучать як ніколи актуально і відгукуються в серці кожного українця!

Чотири роки незламності!

Інтелектуальний марафон

21 лютого на базі НУ «Запорізька політехніка» відбувся захоплюючий «Інтелектуальний марафон». У ньому взяли участь учні нашого класу: Долгополенко Нікіта, Погорєла Євгенія, Пошва Софія, Шематонов Клим. Учасники пройшли кілька етапів: від розв’язання складних ребусів до мовознавчих квестів та завдань на загальну ерудицію. Вони продемонструвавши вражаючу швидкість реакції та глибокі знання. Вітаємо переможців, які вибороли призові місця та отримали подарунки. Дякуємо всім учасникам за жагу до перемоги та інтелектуальний драйв! Окрема подяка Хомік Катерині Олександрівні за можливість взяти участь у заході!

День Державного Герба України

Сьогодні ми вшановуємо один із трьох головних символів нашої країни — Золотий Тризуб.День Державного Герба України щороку відзначається 19 лютого - саме цього дня у 1992 році Верховна Рада України затвердила тризуб як Малий Державний Герб України. Державний Герб України - це золотий тризуб на синьому щиті. Сам символ тризуба має давнє історичне коріння - він використовувався князями Київської Русі, а у 1918 році був гербом Української Народної Республіки. Тризуб - не просто зображення. Це символ нашої єдності, свободи, національної ідентичності народу. Він використовується на державних печатках і документах, у військовій геральдиці, на паспортах і національній символіці. Найбільше зображення тризуба знаходиться в Івано-Франківській області - це Остринський тризуб, який вручну виклав на схилі гори з білого каменю колишній воїн УПА на згадку про побратимів. На символ пішло близько двох вантажівок каменю, а його розміри - 19 метрів у висоту та 13 метрів у ширину. Сьогодні це символом незламності, волі та боротьби за незалежність.Зі святом! Нехай наш Тризуб завжди височіє над вільною Україною!

Безпека понад усе

Школа містянина

Учні 8-Б класу стали учасниками чергової зустрічі «Школа містянина». Про архітектуру Олександрівська XIX ст. розповіла учням Хомік Катерина Олександрівна. Вона познайомила учнів з млином Германа Нібура - визначною пам'яткою промислової архітектури Запоріжжя (колишнього Олександрівська) кінця XIX століття. Будівля була зведена у 1893–1895 роках менонітами і свого часу була найвищим та найпотужнішим млином у Європі. Дізналися і про будинок Лещинського (відомий як прибутковий будинок Якова Лещинського) — одну з найвідоміших історичних споруд Запоріжжя, першу триповерхову будівлю , розташовану в Олександрівському районі . Зустріч була пізнавальною і спрямованою на пізнання міського простору.

Соборність – це щоденна єдність і віра в Україну!

Це свято встановлено на честь проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося у 1919 році на Софійському майдані в Києві. У 2026 році Україна святкуватиме 107-му річницю об’єднання українських земель. Головною традицією залишається створення «живих ланцюгів» єдності, що символізують нерозривний зв'язок між різними регіонами країни. Цей день став символом українського державотворення. Соборність – це єдність, неподільність усіх територій України, духовна єдність українців, які проживають на території України, а також єдність усіх громадян України незалежно від національності та віросповідання, спрямована на побудову процвітаючої демократичної національної держави. Соборність – це не лише історія, це наша спільна відповідальність, щоденна єдність і віра в Україну!