Сторінка для батьків

   

      Навчання вдома-практичні поради

1. День не має перетворюватись на суцільне виконання домашніх завдань. Школа – це не все життя дитини, особливо зараз. Діти і без того відчувають себе незрозуміло за що покараними, і нам важливо, аби школа не асоціювалась із додатковим покаранням.

2. У дитини, яка вчиться вдома, має бути окрема територія. Навіть якщо в неї немає своєї кімнати, можна символічно позначити невелику частину мотузкою на підлозі, зробити парканчик з іграшок або коробок – що завгодно.

Ми всі зараз змушені жити і працювати разом на невеличкій території, і це час перегляду кордонів кожної людини – неважливо, великої чи маленької – і поваги до цих кордонів. Це час, коли батьки вчаться стукати, перш ніж увійти в кімнату підлітка, якщо вони не робили цього раніше. Час, коли дитина вчиться не підходити без нагальної потреби до мами, яка працює з дому.

3. Треба слідкувати, щоб дитина будь-якого віку робила перерви – і краще, якщо ми зупинимо її трохи раніше, ніж вона втомиться. Маленькі втомлюються за 10-15 хвилин, підлітки – десь за півгодини.

4. Відчиняйте вікна, провітрюйте, дбайте про свіже повітря під час навчання дитини. У мозку є структури, що відповідають за відчуття безпеки – у разі нестачі свіжого повітря ці показники зменшуються. Якщо дитина перебуває в задусі, у неї знижується активність, вона втомлюється, закатує істерики. Чим менше повітря, тим гірші результати навчання.

5. Часто, коли дитина бачить велику кількість завдань (більше 8), у неї природно починається паніка і їй легше взагалі закрити щоденник або месенджер. Наше завдання – допомогти структурувати підхід до навчання. Буквально скласти з дитиною план: ти починаєш робити оце, потім – це.

Також – розбивати велике завдання на маленькі частини. Це стосується всіх дітей. Загалом старші школярі вже вміють це робити самостійно, але якщо дитина у стані тривоги – розфокусована, погляд відсторонений, відсутній, або дитина хапається то за одне, то за інше – їй треба допомогти.

6. Часто дитина перед вибором: з якого завдання почати – з простого чи складного? Це залежить від того, як ваша дитина “вступає в діяльність”. Щоб це зрозуміти, треба поспостерігати: як дитина прокидається?

Є діти, які швидко встають, умиваються і починають усе робити. Коли така дитина їсть, вона спочатку з’їдає всі найсмачніші шматки і залишає несмачні наостанок. У такому ж режимі вона “вмикається” в усе нове. Тобто дуже швидко “входить” в урок – але й швидко втомлюється. Вона швидко здає контрольну роботу – але не факт, що там не буде помилок. Про таких дітей кажуть, що вони все схоплюють миттєво, але не зрозуміло, наскільки довго будуть це пам’ятати. Таким дітям треба складне давати на початку. І робити зарядку після уроку.

Натомість, є діти іншого типу – які довше розганяються. Вони “вмикаються” не так швидко – але довше йдуть. Ці діти переважно встають поволі, не з першого разу, зазвичай спочатку з’їдають несмачне, а смачні шматочки залишають наостанок. Таким дітям треба на розгін давати легкші завдання, а складні – потім. Їм навіть можна ставити під час навчання енергійну музику – якщо музика їх не відволікає. Або робити перед уроком зарядку.

7. Коли ми хочемо дитину в щось швидко залучити – наприклад, у навчання – ми маємо пам’ятати, що в неї, як у кожної людини, є інерція. Коли маленька дитина грається, а їй треба сідати за уроки – тут допоможе обумовлений час або дзвоник будильника, який кличе до навчання. Або ми говоримо: “За 10 хвилин сідаємо за уроки”. Так ми виявляємо повагу до своєї дитини як до людини. Зрозуміло, що це складно, адже багато батьків сьогодні також живуть у режимі дефіциту сил. Найлегший спосіб зекономити сили – примус. Але це програшний спосіб.

ПОЧАТКОВА ШКОЛА

У початковій школі мотивація до навчання – виключно зовнішня. Малюк вчиться заради задоволення, фану, заохочення. Треба також розуміти, що в дитини вже є невеликий, але досвід навчання. У першокласників його ще нема, але в 2-3 класах він уже напрацьовується.

Фото: автор – IgorVetushko, Depositphotos

1. Нам важливо, щоб, за можливості, не збивався звичний режим. Це неможливо в повній мірі, він однаково вже збився, але треба створити новий і намагатись його дотримуватись.

2. Треба, щоб для навчання було окреме місце. Ідеально, щоб був окремий простір, “кокон”, щоб дитина розуміла: вона туди заходить – і все, вона вже налаштована на навчання.

3. Важливо, щоб до навчання кликав якийсь сигнал, як дзвоник – наприклад, будильник телефона. Це має бути приємний звук, якась улюблена музика – але краще, аби це не був мамин голос. По відношенню до мами і тата й так буде вдосталь напруги: зараз батьки живуть у змішаних ролях, а скрізь, де є змішані ролі, – є конфлікти.

4. Оптимально, коли дитина займається 10, максимум 15 хвилин. Потім дзвенить дзвоник, дитина може випити води, порухатись. Ми ж пам’ятаємо, що живемо в умовах, коли в дитини знижена рухливість і нестача повітря.

5. Пам’ятаймо, що ми – не няньки і за дитину завдання не робимо. Але деяким дітям важливо, аби ми були в кімнаті, коли вони вчаться. Можна займатися своїми справами, але потрібна присутність батьків. Час від часу можна підходити до дитини, питати, як справи, підтримувати її, прикладаючи руку до місця підтримки – між лопатками на спині. Це таємне місце підвищення самооцінки, додавання сил.

6. Прекрасно, якщо батькам стане сил зробити з малюками “Гоґвортс” – тобто створити ігрове середовище. Якщо ми зможемо озброїтись чарівною паличкою, якою б торкалися лоба дитини і казали: “Ти з усім впораєшся”. Чарівний будильник у нас уже є, і не завадить знайти для дитини чарівний камінець мудрості – ну, і для себе принагідно.

7. Ми пам’ятаємо, що дитина перебуває в напрузі – отже, ми маємо більше, ніж зазвичай, звертати увагу на те, що їй вдається добре. Так званий метод “зеленої ручки” – підкреслювати не недоліки, а успіхи – особливо потрібний у режимі підвищеної напруги, коли дитина не дуже впевнена в собі.

                         Пам’ятка для батьків на період                                         осінніх канікул

                                                                  Шановні батьки!

1.Перед кожною зустріччю дитини з вулицею не забувайте ще раз нагадати Правила дорожнього руху ( особливо це стосується користування велосипедом, роликами). Дуже важливо, щоб дитина не тільки запам'ятовувала, але й добре зрозуміла, що виконувати Правила дорожнього руху потрібно завжди і скрізь. Кращий спосіб навчання - це власний приклад у виконанні «дорожньої азбуки». Своєчасне прищеплення дитині навичок дотримання Правил дорожнього руху дозволить запобігти нещасних випадків на дорогах, зберегти найдорожче - життя і здоров'я.
2.Не дозволяйте доньці чи синові бути на вулиці без нагляду дорослих у вечірній та нічний час. (Після 21. 00).
3.Наголошуйте про те, щоб діти нічого чужого не брали та своєю поведінкою не створювали криміногенної ситуації (бійки, крадіжки, брутальна поведінка).
4.Слідкуйте за гігієнічними вимогами щодо харчування дитини (особливо це стосується вживання грибів).
5.Пам'ятайте про проблеми, які стоять перед сучасною молоддю: куріння, пияцтво, наркоманія (у зв'язку зі становленням характеру Вашої дитини, прийміть до уваги те, що ніхто з підлітків не застрахований від них). Особливо зверніть увагу на друзів дитини.
6.Зверніть увагу на небезпеку поширення застудних захворювань та грипу в осінній період.
7.Не залишайте дітей без нагляду!
8.Не дозволяйте дітям гратися і кататися на ставках та річці.
9.Пояснюйте дітям, чому небезпечно грати в рогатки, стріляти з самопала, кидати ніж у ціль.
10.Попереджуйте самостійне перебування дітей біля річки і в лісі.
11.Ліки, отрутохімікати, пальне, тримайте під замком.
12.Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті. Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками. Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми. Пам'ятайте, ці хвилини вимірюватимуться ціною життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди - потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації.
Під час канікул відповідальність за життя та здоров'я дітей несуть батьки!
 

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ГРВІ ТА ГРИПУ У ДІТЕЙ

 Профілактичні заходи, які необхідно виконувати батькам для попередження зараження дитини простудними захворюваннями, представлені:

  Дотриманням правил гігієни, які полягають у:

- режим дня;

- уникнення переохолодження або перегріву;

- регулярне та ретельне миття рук з милом;

- використання індивідуальних предметів особистої гігієни;

- користування носовою хусткою під час кашлю або чхання.

  Регулярним провітрюванням і прибиранням у дитячій кімнаті і житловому приміщенні в цілому.

  Загартовуванням дитячого організму.

  Профілактикою захворювань простудного характеру за допомогою спеціально призначених лікарських засобів.

У разі перших симптомів хвороби необхідно:

- обмежити спілкування хворого з іншими членами сім’ї;

- звернутися за допомогою до фахівця;

- не відправляти дитину в школу або дитячий сад.

Пам’ятайте, раннє розпізнавання небезпечних ознак  є надзвичайно важливим.  Саме тому для постановки діагнозу необхідно звернутися до лікаря, який призначить лікування та буде контролювати стан вашого здоров’я чи здоров’я вашої дитини.

Телефонуйте 103, якщо з’явились небезпечні ознаки:

- задишка;

- висипи на шкірі;

- кровохаркання;

- синюшний відтінок шкіри;

- блювання та пронос;

- біль в грудях;

- зниження тиску;

- сповільнений пульс;

- аритмія;

- порушення свідомості;

- судоми.

10 заповідей батьківства

 

Як оцінювати шкільні успіхи своїх дітей

 

Якщо у дитини істерики

 

 

Форма або повсякденний стиль? У чому ходити до школи?

Варто зрозуміти кілька простих речей, щоб знати, в чому учень повинен ходити в школу. Перша проста річ: діловий стиль. Вже в першому класі, хоч дитина беззаперечно підкоряється дорослим, йому батьки пояснюють, що таке діловий стиль в одязі. Цим ми не тільки прищеплюємо малюкові почуття смаку і стилю, але ще раз і назавжди даємо зрозуміти, що школа — місце для навчання, а не розваг. В ігровій формі можна показати, в якому одязі займаються спортом, в якій — ходять в театр, в чому йти кататися на велосипеді і гуляти на вулиці.

Друга проста річ: зручність. Батьки та учні старших класів роблять вибір на користь повсякденного стилю. І найпершим аргументом в цьому виборі є зручність одягу. У джинсах і спортивних штанях сидіти за партою набагато зручніше, ніж в наглаженних брюках. А у дівчаток можуть колготки зачепитися і порватися. Контраргумент: брюки зі стрілками у хлопчиків можна замінити звичайними модними чорними брюками. Дівчинка також може іноді надягати брючний костюм. А що стосується колготок, потрібно вчити доньку бути акуратною — у неї попереду велике життя. У ній — колготкам місце!

Третя проста річ: здоров’я. Коли з’явилися перші джинси, вони зробили революцію в світі моди практично у всіх розвинених країнах. На жаль, ця супермодна річ наклала свій відбиток і на здоров’я підлітків. Гінекологи, приходячи в школу, з тривогою розповідають дівчаткам про те, що тісні джинси надають гальмування розвитку статевих органів, що часто впливає на можливість дівчинки стати в майбутньому мамою. Також дуже сильно підривають здоров’я школярів синтетичні речі, які останнім часом заполонили магазини та ринки.

Четверта проста річ: дисципліна. Не просто велика, а величезна різниця між учнями, які сидять на уроках у повсякденному одязі, і тими, хто в шкільній формі. Одяг завжди дисциплінує. Дівчинка в спідничці і колготках ніколи не буде сидіти з розставленими широко ногами, буде намагатися тримати спинку рівно. Хлопчаки в брюках і сорочці не стануть з’їжджати вниз по стільцю або лягати на парту. І вчитель, і учень, бачачи перед собою хлопців, одягнених по-діловому, будуть завжди підтягнутими, а уроки — більш результативними.

П’ята проста річ: відносини. Загальноосвітня школа — це школа, яка не тільки дає середню освіту. Головні слова тут — загальна освіта. Це означає, що кожна дитина, з будь-якої сім’ї, з будь-яким достатком, будь-якого соціального статусу має право вчитися. Учні молодших класів ще не бачать різниці в ціні одягу, старших класів — вже не звертають на це уваги, знаючи інші цінності в житті. А ось категорія хлопців з 5 по 9 клас дуже жорстка, навіть жорстока по відношенню один до одного. Не можна давати їм можливість оцінювати людей по достатку їх сім’ї.

Люблячі мами і тата, оновлюючи гардероб своєї дитини-школяра, завжди пам’ятають про ці прості речі. У таких батьків діти завжди здорові, життєрадісні, відчувають себе серед своїх однолітків комфортно і з задоволенням біжать до школи!

Пам’ятка батькам

1.Пам’ятайте, що першим університетом життя для дитини є та сім’я, в якій народилася дитина. Завдання обох батьків полягає в тому, щоб створити в сім’ї атмосферу любові, довіру, духовного настрою та комфорту.

2. Не дивіться на дитину як на особисту власність. Ви дали дитині фізичне тіло, а душа її належить світові. Сприймайте дитину як особистість ­— єдину, унікальну і неповторну.

3. Не виражайте часто свого незадоволення, критики — це тільки породжує антагонізм в стосунках дітей і батьків.

4. Давайте дітям можливість відчувати Ваше визначення і схвалення.

5. Ніколи не старайтесь запевнити дитину в тому, що вона погана.

6. Будьте тактовними в стосунках з дітьми.

7. Давайте приклад емоційного самоконтролю і витримки.

8. Показуйте приклад позитивних дій та вчинків дітям не на словах, а в конкретних справах.

9. Насильство над дітьми — це протиприродній акт, який забороняється законом. Так, в Сімейному кодексі сказано таке: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками та інші види покарань, які, які принижують людську гідність. Дитина має право на незалежне батьківське виховання».

10. Завжди давайте дитині шанс на право бути кращою.

11. Пам’ятайте, що в сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як упоратися з труднощами і, за великим рахунком, що таке життя.